Скільки їх було, днів монотонних,
Занадто не схожих, занадто чужих...
Та непомітно, як на півтону,
Я розчинився, в фарбах твоїх,
П'ять любові кольорів...
Біле це туман, чорне то печаль,
Тіні на твоїх плечах...
Жовте це поля, сині небеса,
України то краса...
Біле це добро, чорне то пітьма,
І заснули вже міста...
Жовте це вогонь, сіре то зола,
І день в який прийшла, весна...
Вірив не вірив, та це не важливо,
Просто не міг я, не вірить в любов...
Побачив я в диво, та це не можливо,
Те що ми звали, словом-любов,
П'ять обпалих пелюсток...
Біле це туман, чорне то печаль,
Тіні на твоїх плечах...
Жовте це поля, сині небеса,
України то краса...
Біле це добро, чорне то пітьма,
І заснули вже міста...
Жовте це вогонь, сіре то зола,
І день в який прийшла, весна...
Біле це туман, чорне то печаль,
Тіні на твоїх плечах...
Жовте це поля, сині небеса,
України то краса...
Біле це добро, чорне то пітьма,
І заснули вже міста...
Жовте це вогонь, сіре то зола,
І день в який прийшла, весна...
Біле це туман, чорне то печаль,
Тіні на твоїх плечах...
Жовте це поля, сині небеса,
України то краса...
Біле це добро, чорне то пітьма,
І заснули вже міста...
Жовте це вогонь, сіре то зола,
І день в який прийшла, весна...моя весна...