На жаль, неспинна часу течія.
Спливають мрії річкою стрімкою.
Лиш мить - і світ новий перед тобою.
Мінливі усі явища буття.
Життя минає, форми наче в моря,
Немає місця вірі та надіям.
Любові присмак притаманний мріям,
І пустота заповнить місце горя.
Мине зима, пройдуть сніги і холод.
Весна втамує молодості голод.
Та є закон: все обернеться в тлін:
Розрадам чашу сліз не спорожнити
І страшно те, що час прийде, можливо,
Коли не стане простору для змін