Хто не знає слова "здатися",
Встаньте в ряд, вдартесь в плач,
Бо не всяк може верх узять.
Боже збав! Боже збав! Боже збав!
Турбо - моє чергове ім'я!
Як божества, не мовчать, не тремтять.
Егоїзм - найкращий дар.
Мою стежку не заступай,
Я твоє воістину друге "я".
Місце, де Сада-чан, Кая-чан
На костях звели свій палац.
Вголос не читай Отче наш,
Як шестірки стануть в ряд.
Вічно наступають на хвоста?
За тобою мчить вона!
Чуєш у голові наказ?
Значить, довго тебе у вузді трима.
Дихаю, дихаю, дихаю в спину я.
Видимість збільшилась, тільки не вискочиш ти ніяк.
В мить, коли злитися мають тіла в одну спіраль.
В мить, коли рани ятряться.
Сповна тіло, серце, голову
Захопив азарт без опору.
Хай би сталось диво - виросли крила за спиною,
Розігнала б вічну темноту,
Без думок летіла вдалину.
Сповна тіло, серце, голову
Облягло тепло без поспіху.
І нехай би квітка зацвіла прямо у ніг моїх -
Розігнала б вічну темноту,
Без думок летіла вдалину!
Буду знову я жити в тобі, нібито паразит,
У глибині вух, в безодні зіниць.
В кожнім мотиві, у ноті, які у серцях
Грають враз.
В місці, де протікає мерців ріка,
Я складу камінці аж до хмар.
Бій з духом на мечах.
Співає усім бензопила.
Перетинаючи вплав моря, виспівую: "Ша-ла-ла".
Хочеш позбутись нечисті, тож роби піднесення.
Скриню зла не чіпай - набіжить погань вся.
Нарубав дров? Та то не я.
Скільки ж мій сон тривав?
Тут не ступала моя нога.
"Геть" кричу соплякам, ідіть у ляльки гратися.
Наші очі ураз зустрілися,
Тож був правий Ш'ямалан?
Дихаю, дихаю, дихаю в спину я.
Від сну одвічного пробудив мене ти до кінця.
В мить, коли, зрештою, встрілися небо і земля.
В мить, коли вся злість пройшла.
Сповна тіло, серце, голову
Захопив азарт без опору.
Хай би сталось диво - виросли крила за спиною,
Розігнала б вічну темноту,
Без думок летіла вдалину.
Сповна тіло, серце, голову
Облягло тепло без поспіху.
І нехай би квітка зацвіла прямо у ніг моїх -
Розігнала б вічну темноту,
Без думок летіла вдалину!
Буду знову я жити в тобі, нібито паразит,
У глибині вух, в безодні зіниць.
В кожнім мотиві, у ноті, які у серцях
Грають враз.
Nika Lenina - Otonoke Lyrics
Nika Lenina - Otonoke Lyrics
We currently do not have these lyrics.
If you would like to submit them, please use the form below.
We currently do not have these lyrics.
If you would like to submit them, please use the form below.
Ukrainian
Хто не знає слова "здатися",
Встаньте в ряд, вдартесь в плач,
Бо не всяк може верх узять.
Боже збав! Боже збав! Боже збав!
Турбо - моє чергове ім'я!
Як божества, не мовчать, не тремтять.
Егоїзм - найкращий дар.
Мою стежку не заступай,
Я твоє воістину друге "я".
Місце, де Сада-чан, Кая-чан
На костях звели свій палац.
Вголос не читай Отче наш,
Як шестірки стануть в ряд.
Вічно наступають на хвоста?
За тобою мчить вона!
Чуєш у голові наказ?
Значить, довго тебе у вузді трима.
Дихаю, дихаю, дихаю в спину я.
Видимість збільшилась, тільки не вискочиш ти ніяк.
В мить, коли злитися мають тіла в одну спіраль.
В мить, коли рани ятряться.
Сповна тіло, серце, голову
Захопив азарт без опору.
Хай би сталось диво - виросли крила за спиною,
Розігнала б вічну темноту,
Без думок летіла вдалину.
Сповна тіло, серце, голову
Облягло тепло без поспіху.
І нехай би квітка зацвіла прямо у ніг моїх -
Розігнала б вічну темноту,
Без думок летіла вдалину!
Буду знову я жити в тобі, нібито паразит,
У глибині вух, в безодні зіниць.
В кожнім мотиві, у ноті, які у серцях
Грають враз.
В місці, де протікає мерців ріка,
Я складу камінці аж до хмар.
Бій з духом на мечах.
Співає усім бензопила.
Перетинаючи вплав моря, виспівую: "Ша-ла-ла".
Хочеш позбутись нечисті, тож роби піднесення.
Скриню зла не чіпай - набіжить погань вся.
Нарубав дров? Та то не я.
Скільки ж мій сон тривав?
Тут не ступала моя нога.
"Геть" кричу соплякам, ідіть у ляльки гратися.
Наші очі ураз зустрілися,
Тож був правий Ш'ямалан?
Дихаю, дихаю, дихаю в спину я.
Від сну одвічного пробудив мене ти до кінця.
В мить, коли, зрештою, встрілися небо і земля.
В мить, коли вся злість пройшла.
Сповна тіло, серце, голову
Захопив азарт без опору.
Хай би сталось диво - виросли крила за спиною,
Розігнала б вічну темноту,
Без думок летіла вдалину.
Сповна тіло, серце, голову
Облягло тепло без поспіху.
І нехай би квітка зацвіла прямо у ніг моїх -
Розігнала б вічну темноту,
Без думок летіла вдалину!
Буду знову я жити в тобі, нібито паразит,
У глибині вух, в безодні зіниць.
В кожнім мотиві, у ноті, які у серцях
Грають враз.
Встаньте в ряд, вдартесь в плач,
Бо не всяк може верх узять.
Боже збав! Боже збав! Боже збав!
Турбо - моє чергове ім'я!
Як божества, не мовчать, не тремтять.
Егоїзм - найкращий дар.
Мою стежку не заступай,
Я твоє воістину друге "я".
Місце, де Сада-чан, Кая-чан
На костях звели свій палац.
Вголос не читай Отче наш,
Як шестірки стануть в ряд.
Вічно наступають на хвоста?
За тобою мчить вона!
Чуєш у голові наказ?
Значить, довго тебе у вузді трима.
Дихаю, дихаю, дихаю в спину я.
Видимість збільшилась, тільки не вискочиш ти ніяк.
В мить, коли злитися мають тіла в одну спіраль.
В мить, коли рани ятряться.
Сповна тіло, серце, голову
Захопив азарт без опору.
Хай би сталось диво - виросли крила за спиною,
Розігнала б вічну темноту,
Без думок летіла вдалину.
Сповна тіло, серце, голову
Облягло тепло без поспіху.
І нехай би квітка зацвіла прямо у ніг моїх -
Розігнала б вічну темноту,
Без думок летіла вдалину!
Буду знову я жити в тобі, нібито паразит,
У глибині вух, в безодні зіниць.
В кожнім мотиві, у ноті, які у серцях
Грають враз.
В місці, де протікає мерців ріка,
Я складу камінці аж до хмар.
Бій з духом на мечах.
Співає усім бензопила.
Перетинаючи вплав моря, виспівую: "Ша-ла-ла".
Хочеш позбутись нечисті, тож роби піднесення.
Скриню зла не чіпай - набіжить погань вся.
Нарубав дров? Та то не я.
Скільки ж мій сон тривав?
Тут не ступала моя нога.
"Геть" кричу соплякам, ідіть у ляльки гратися.
Наші очі ураз зустрілися,
Тож був правий Ш'ямалан?
Дихаю, дихаю, дихаю в спину я.
Від сну одвічного пробудив мене ти до кінця.
В мить, коли, зрештою, встрілися небо і земля.
В мить, коли вся злість пройшла.
Сповна тіло, серце, голову
Захопив азарт без опору.
Хай би сталось диво - виросли крила за спиною,
Розігнала б вічну темноту,
Без думок летіла вдалину.
Сповна тіло, серце, голову
Облягло тепло без поспіху.
І нехай би квітка зацвіла прямо у ніг моїх -
Розігнала б вічну темноту,
Без думок летіла вдалину!
Буду знову я жити в тобі, нібито паразит,
У глибині вух, в безодні зіниць.
В кожнім мотиві, у ноті, які у серцях
Грають враз.
Writer: DJ Matsunaga, R-shitei
Copyright: Lyrics © Sony/ATV Music Publishing LLC
Copyright: Lyrics © Sony/ATV Music Publishing LLC