Панечко, голубочко
Февросіє-любочко
Чом сидиш зажурена
Голова понурена
Ох, покинь, синочку
Дай спокій, русиночку
І без тебе нудь мені
І без тебе труд мені
В три дуги згинаюся
З всяким лихом знаюся
Се ж біда, голубочко
Февросіє-любочко
Таж ти дама знатная
Пані многовладная
Ой, була, синочку
Славилась, русиночку
Дамою всевладною
Чемною, укладною
Ситою, обильною
До людей прихильною
Нині ж із турботами
Я живу банкнотами
Синіми та сивими
Через півфальшивими
Як же так, голубочко
Февросіє-любочко
Де ж твої вихованці
Дукачі, карбованці
Всі пішли, синочку
Всі пішли, русиночку
На гармати новії
На довги банковії
Німцям за муніцію
Дома на поліція
Як у місі драному
Все пішло по-п'яному
Вся я обідралася
Спилась, розікралася
Сором же, голубочко
Февросіє-любочко
Як сусіди зловлять раз
Обсміють, обмовлять нас
Знаєш, синочку
Взнали, русиночку
Наче біс їх всіх жене
Підняли на сміх мене
І плюють, і лаються
Ще й побить збираються
Де вони
Демони
Де мої
Ти сама, голубочко,
Февросіє-любочко
Вшанувавши день святий
В зуби їх телень та бий
Я й не сплю, мій синочку
Не мовчу, русиночку
Серджуся, що й дзусь собі
Плюнуть - обітрусь собі
Копнуть - я не лаюся
До землі хиляюся
Віддаю юстицію
Під дозір в поліцію
Щоб хилилась, гнулася
Щоб не ворухнулася
Волі не бажала вже